Чим відрізняється діабет 1 типу від 2 типу: головне
Обидва діагнози звучать схоже, але це два принципово різні захворювання — з різними причинами, різним перебігом і різним підходом до лікування. Людина, якій щойно поставили один із цих діагнозів, нерідко не розуміє, чому її сусід із “теж діабетом” п’є таблетки, а вона колеться інсуліном. Відповідь — у самій природі хвороби.
Що відбувається всередині при кожному типі
При першому типі імунна система атакує власні клітини підшлункової залози — ті самі, що виробляють інсулін. У результаті інсуліну немає зовсім або його критично мало. Організм просто не може засвоювати глюкозу без зовнішньої допомоги. Саме тому ін’єкції інсуліну — це не вибір, а умова виживання.
При другому типі підшлункова залоза найчастіше працює, але або виробляє недостатньо інсуліну, або клітини тіла перестають на нього реагувати. Це називається інсулінорезистентністю. Глюкоза є, інсулін є, але “двері” для неї в клітини закриті.
Перший тип діабету — аутоімунне захворювання. Другий тип — здебільшого метаболічне. Це різні механізми, навіть якщо симптоми на початку схожі.
Хто і в якому віці отримує ці діагнози
Перший тип раніше називали “юнацьким” — і справді, він найчастіше розвивається у дітей, підлітків і молодих людей до 30 років. Але це не правило: трапляються випадки і після 40. Генетична схильність є, але сама по собі вона не гарантує хворобу — потрібен тригер, найчастіше вірусна інфекція.
Другий тип — діагноз переважно дорослих, особливо після 45 років. Хоча останніми роками він значно помолодшав через зростання ожиріння серед молоді. Ризик суттєво підвищують:
- надлишкова вага, особливо в ділянці живота
- малорухливий спосіб життя
- цукровий діабет у близьких родичів
- артеріальна гіпертензія
- гестаційний діабет під час вагітності в анамнезі
Як відрізняється діабет 1 типу від 2 типу в симптомах
При першому типі симптоми розвиваються стрімко — за тижні або навіть дні. Різка спрага, часте сечовипускання, швидке схуднення без причини, слабкість — і все це одночасно. Якщо не діагностувати вчасно, може розвинутись діабетичний кетоацидоз — небезпечний стан, що потребує госпіталізації.
Другий тип підкрадається непомітно. Людина може роками не здогадуватись про проблему. Іноді перші ознаки — це втома після їжі, погане загоєння ран, легке оніміння в ногах або часті інфекції. Нерідко діагноз ставлять випадково — під час рутинного аналізу крові.
Лікування: чому при одному — таблетки, при іншому — інсулін
При першому типі інсулін — єдиний варіант, тому що власного немає взагалі. Пацієнти використовують або шприц-ручки, або інсулінову помпу, яка подає препарат безперервно. Дозу розраховують залежно від їжі, фізичної активності, рівня цукру на даний момент.
При другому типі лікування починають із немедикаментозних методів:
- Зміна харчування — зниження кількості швидких вуглеводів і насичених жирів.
- Фізична активність — навіть 30 хвилин ходьби щодня помітно покращує чутливість клітин до інсуліну.
- Зниження ваги — при схудненні на 5-10 відсотків від маси тіла рівень цукру нерідко нормалізується самостійно.
- Медикаменти — найчастіше починають з метформіну, далі схему підбирає лікар індивідуально.
- Інсулін — призначають лише якщо інші методи не дають результату або підшлункова виснажилась.
Близько 50 відсотків людей із другим типом діабету не знають про свій діагноз. При цьому хвороба вже руйнує судини, нирки і нервову систему.
Порівняльна таблиця: перший і другий тип
| Параметр | Діабет 1 типу | Діабет 2 типу |
|---|---|---|
| Причина | Аутоімунне руйнування клітин підшлункової | Інсулінорезистентність або нестача інсуліну |
| Вік початку | Частіше до 30 років | Частіше після 40 років |
| Початок симптомів | Гострий, швидкий | Поступовий, часто непомітний |
| Вага пацієнта | Зазвичай нормальна або нижче норми | Часто є надлишкова вага |
| Основне лікування | Інсулін обов’язково | Дієта, активність, таблетки, інсулін — за потребою |
| Можливість ремісії | Наразі неможлива | Можлива при зміні способу життя |
| Поширеність | Близько 10 відсотків усіх випадків діабету | Близько 90 відсотків усіх випадків |
Що об’єднує обидва типи і чому це важливо
Попри всі відмінності, наслідки тривалого високого цукру при обох типах однакові: пошкодження судин, нирок, зору і нервів. Тому незалежно від типу — контроль глюкози є головним завданням.
Люди з першим типом живуть повноцінним життям, займаються спортом, народжують дітей — за умови правильно підібраної терапії. При другому типі правильний спосіб життя здатен зробити так, що рівень цукру роками залишатиметься в нормі без жодних ліків. Різниця між цими захворюваннями велика, але спільне одне: чим раніше діагностовано і чим уважніше людина ставиться до свого стану — тим менше ускладнень попереду.
